Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства ЕСЕ з курсу "Маркетинг" на тему: "Конкурентоспроможність фірми і конкурентоспроможність товару " У даній роботі я хотів би розглянути два поняття: конкурентоспроможність фірми і конкурентоспроможність товару. Метою будь-якої комерційної діяльності є здобуття прибутку, а здобуття прибутку і його збільшення протягом життєдіяльності підприємства досягається різними способами. В даний час маркетинг є одним з тих ключових моментів, який дозволяє зорієнтуватися на ринку, не упустити можливість його успішної діяльності. Перераховувати всі цілі і завдання маркетингу напевно не має сенсу, але в рамках даної роботи мені хотілося б виділити наступне: одним з основних завдань маркетингу є підтримка конкурентоспроможності товару, а саме вивчення або створення нових потреб, формування необхідних властивостей товару, відстежування ринкової позиції товару, його життєвого циклу. Ось саме до питання про конкурентоспроможність товару і конкурентоспроможності фірми як до питання, маркетингу, що стосується безпосередньо, я б хотів би звернутися. Спершу пояснимо, що ж таке конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність - це властивість об'єкту, що характеризує міру задоволення конкретної потреби в порівнянні з кращими аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку або конкурентоспроможність - це здатність витримувати конкуренцію порівняно з аналогічними об'єктами в умовах конкретного ринку. Поняття конкурентоспроможності товару на викликає ні у кого сумнівів. Тим паче, що в першій частині визначення говориться про об'єкт, який задовольняє потреби, а потреба задовольняється лише товаром, роботою або послугою. Для доказу того, що конкурентоспроможність продукту реально оцінюється, можна привести декілька параметрів, які дозволяють ( звичайно не з абсолютною точністю) оцінити конкурентоспроможність того чи іншого товару. Спершу декілька слів про те, які ж показники використовуються. Існує три групи основних параметрів: технічні параметри, які відображають споживчі властивості товару; нормативні показники, які характеризують відповідність товару обов'язковим нормам і стандартам; і нарешті економічні параметри, що говорять про величину витрат, пов'язаних з експлуатацією або вжитком даного товару, які ще називають цінами вжитку. Як відомо, конкурентоспроможність товару або іншого об'єкту - поняття відносне, тобто про нього можна говорити лише при порівнянні з іншим об'єктом. Тому при розрахунку показників конкурентоспроможності товару як порівнюваний об'єкт зазвичай беруть чи товар-аналог (прямий метод), чи зразок (непрямий метод), який вже має попит. Потім ці показники збираються в один інтегрований показник, який по сенсу відображає відмінність в споживчому ефекті, що доводиться на одиницю витрат споживача на їх придбання і використання. Іншими словами ми за допомогою цифр можемо охарактеризувати конкурентоспроможність товару по відношенню до інших товарів. А як на рахунок конкурентоспроможності фірми? Цікаве питання. Адже існують певні економічні, фінансові показники, які показують прибутковість, продуктивність, оборотність, ділову активність, ліквідність. І на мій погляд, ці показники також характеризують діяльність фірми, від них просто так відмахнутися не можна, це так само результат, який піддається аналізу. Дійсно, якщо об'єм продажів позитивний, то в більшості випадків економічні параметри говорять про хороше положення справ. Хай у фірми на якийсь певний момент, наприклад у момент складання річного балансу показники фінансового стану і економічної діяльності говорять про те, що організація працює успішно. Але виходить ось яка ситуація: не дивлячись на благополучні дані економічного аналізу, деякі товари йдуть на ринку добре, а деякі погано. В даному випадку ми з повним правом можемо сказати, що перша група товарів конкурентноздатна, а друга ні. Але можна розглянути і інший стан ...